Орден Онтаріо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орден Онтаріо
Країна Канада Канада
Тип орден
Вручається: будь-кому з теперішніх або колишніх тривалих мешканців Онтаріо, окрім обраних урядовців
Підстава За продемонстровану досконалість у будь-якій сфері або винятковий внесок у суспільство Онтаріо чи інших місць
Статус вручається
Нагородження
Засновано: 1987
Нагороджено: 707
Нагороджені:
Категорія:Члени Ордена Онтаріо (27)
Черговість
Старша нагорода Орден Заслуг Саскачевану
Молодша нагорода Орден Британської Колумбії
Сайт ontario.ca/page/order-ontario

CMNS: Орден Онтаріо у Вікісховищі

Орден Онтаріо (англ. Order of Ontario, фр. Ordre de l'Ontario) — найпрестижніша офіційна нагорода в канадській провінції Онтаріо[1]. Заснований у 1986 році лейтенант-губернатором Лінкольном Александером[2] за порадою Кабінету Міністрів під керівництвом прем'єр-міністра Девіда Петерсона, цивільний орден керується Радою лейтенант-губернатора і призначений для вшанування нинішніх або колишніх жителів Онтаріо за помітні досягнення в будь-якій сфері[1][2][3].

Структура і присвоєння

[ред. | ред. код]

Орден Онтаріо призначений для вшанування будь-кого з теперішніх або колишніх мешканців Онтаріо, що продемонстрували високий рівень індивідуальної досконалості та досягнень у будь-якій сфері та показали себе «з найкращого боку в турботливому та різноманітному суспільстві Онтаріо та [чиє] життя принесло користь суспільству в Онтаріо та в інших місцях»[4]. Громадянство Канади не є обов'язковою умовою[3], при чому обрані або призначені члени органів вдади не мають права на участь, доки вони займають посаду. Немає обмежень щодо того, скількох осіб можна нагородити одночасно, хоча середня кількість нових нагороджених становить 24 на рік[4].

Процес пошуку достойних кандидатів починається з подання пропозицій від громадськості до Секретаріату відзнак і нагород Онтаріо, який складається з головного судді Онтаріо (який є головою), спікера Законодавчої асамблеї, секретаря кабінету та до шести кавалерів Ордена Онтаріо[4]. Потім цей комітет збирається один-два рази на рік, щоб надати свої вибрані рекомендації Кабінету міністрів і співпрацює з цим органом, звужуючи список потенційних призначених осіб до списку, який буде представлений вице-губернатору[2][5]. Оскільки нагорода Орденом Онтаріо частково ґрунтується на рекомендаціях міністрів, протоколи таких розглядів публічно не розголошуються, як це було підтверджено в судовому розгляді, проведеному в 2002 році особою, яку помилково повідомили, що вона була представлена до ордену[1]. Посмертні номінації не приймаються, хоча особа, яка померла після того, як її чи його ім'я було подано до Секретаріату відзнак і нагород, все ще може бути нагороджена Орденом Онтаріо. Лейтенант-губернатор, за посадою член і канцлер Ордену Онтаріо [5], потім робить усі призначення в єдиний клас членства товариства наказом у Раді, який носить віце-королівську інструкцію; після цього нові члени мають право використовувати післяіменні літери OOnt.

Знаки розрізнення

[ред. | ред. код]

При нагородженні орденом Онтаріо новим членам вручають відзнаки ордена. Головний значок складається із золотого медальйону у вигляді стилізованого трилисника, офіційної провінційної квітки. Аверс — біла емаль із золотою облямівкою, у центрі якої зображено герб Онтаріо, увінчаний короною Святого Едуарда, що символізує роль канадського монарха як джерела честі[6]. На реверсі вигравійоване ім’я особи разом із датою його чи її нагородження[3]. Орденська стрічка має вертикальні смуги червоного, зеленого, білого та золотого кольорів, які відображають кольори у провінційному гербі. Знак розрізнення носить підвішеним до цієї стрічки на комірі; жінки можуть носити свої на банті зі стрічкою на грудях на лівій стороні. Учасники також отримують два зменшені значки, які можна носити під час менш офіційних заходів, і офіційний сертифікат[2].

Щоб відзначити 30-ту річницю першого введення ордена Онтаріо, нашийник із відзнакою ордена та символами Канади та Онтаріо був представлений для використання лейтенантом-губернатором як канцлером Ордена Онтаріо.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в Ministry of Citizenship and Immigration (7 травня 2004), ORDER PO-2279 (PDF), Queen's Printer for Ontario, с. 2, архів оригіналу (PDF) за 6 July 2011, процитовано 18 серпня 2009
  2. а б в г Bingham, Russell, Culture > Awards > Order of Ontario, у Marsh, James H. (ред.), The Canadian Encyclopedia, Toronto: Historica Foundation of Canada, процитовано 18 серпня 2009
  3. а б в Ministry of Citizenship and Immigration. Honours and Awards > Order of Ontario. Queen's Printer for Ontario. Архів оригіналу за 18 June 2009. Процитовано 4 липня 2009.
  4. а б в Ministry of Citizenship and Immigration, 2004
  5. а б Public Appointments Secretariat. Ministries and Agencies > Agencies > Agency Details. Queen's Printer for Ontario. Процитовано 20 серпня 2009.
  6. Royal Canadian Mounted Police. Honours and Recognition Programs > Canadian National Honours. Queen's Printer for Canada. Архів оригіналу за 23 March 2009. Процитовано 20 травня 2009.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]